Як відучити дитину від поганих слів?

У сина в початковій школі почала часто проскакувати ненормативна лексика.

Стало чітко зрозуміло, що він явно звикає виражати так свої думки, незважаючи на те, що у нас в родині так не було заведено.

Зазвичай ми сідали за стіл переговорів і вирішували усі складні питання разом. Саме  у  такий спосіб ми домовилися з сином, що вживати лайку вдома – це табу. На перший погляд, це здається нечесною грою, тому що так дитина привчається брехати, вдаючи при батьках, що вона чемна, а на вулиці може з легкістю показувати своє істинне “я”.

Але насправді все не так, як ви подумали.

Мого сина ніколи не можна було назвати пай-хлопчиком: прикидатися він не вмів з самого дитинства, тому підібравши потрібні слова й аргументи, я придумала правило, яке згодом прижилося. Син перестав вживати погані слова не тільки вдома, але й у розмові з друзями.

Здавалося б, навіщо йому було виглядати пристойним?

У дітей краще розвинені емоції, ніж у дорослих, тому на інтуїтивному рівні їм легше зрозуміти переваги того, що краще бути тим ким ти є, ніж ламати себе і грати не свою роль. Подумайте самі, коли людина спілкується з двома різними компаніями, де вона мусить підбирати правильні слова для кожної з них, яка буде її ступінь контролю обмірковування і вираження своїх думок, краща або гірша?

Звичайно, краща.

реклама

Потрібно бути точним.

Дитина вчиться володіти собою, думками, емоціями (енергією, усвідомленістю, своїми тваринними інстинктами).

Уміння говорити по-різному – це чудова виховна практика для дитини.

Це чудовий привід надати вибір своїй дитині самостійно визначитися, як вона буде розмовляти з людьми і з світом.

Ця практика володіння собою принесе свої плоди і в майбутньому.

Говорячи про мого сина, він не вживає їх зовсім. Він зробив свій вибір сам, і це прийшло до нього якось само собою, гладко. Я навіть іноді сумнівалася, що це насправді так. Коли мій син перейшов до підліткового віку, я якось у нього запитала, чи часто вони з хлопцями лихословлять.

Він здивувався і відповів: “Ти ж чуєш, як я розмовляю по телефону. Я що лаюся? Ні. А по-іншому мені говорити не треба, коли я й так можу сказати”.

Одночасна свобода вибору і контроль зробили свою справу.

Сумніваєтеся, що у вас так вийде з вашою дитиною? Пропоную вашій увазі ще один хороший аргумент, який, на мій погляд, може допомогти кожному другому.

Нещодавно деяка Світлана мені розповіла, що коли один з її синів,  вимовляє “погані слова” у її присутності, то вона йому нагадує: “Не забувай, що погані слова відлякують ангелів”.

Для хлопчика 3-го класу це дуже серйозний аргумент. У цьому віці діти довіряють ангелам більше, ніж дідові Морозу. А деяким таку довіру вдається пронести через все життя …

Пам’ятайте, що важливо не просто щось забороняти дитині. Важливо, щоб дитина бачила сенс (вигоду, користь) в цьому обмеженні.

Спробуйте, і у вас вийде. Хороші стосунки з дітьми складаються з дрібниць, де кожна дрібниця важлива. Не упускайте жодної можливості покращити ці стосунки.

Діти поважають не силу, тому будьте мудрими. Саме від вас залежить, яким буде ваш рід далі, що ваші діти передадуть вашим внукам.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама