Притча про те, чого сьогодні у світі більше: добра чи зла

Якось сумлінний учень запитав Мудреця:

– Учителю, світ ворожий? Чи він несе людині благо?

– Я розповім тобі притчу про те, як ставиться світ до людини, – сказав учитель.

«Давним-давно жив великий шах. Він наказав побудувати прекрасний палац. Там було багато чудесного. Серед інших чудасій в палаці була зала, де всі стіни, стеля, двері і навіть підлога були дзеркальними. Дзеркала були надзвичайно ясні, і відвідувач не відразу розумів, що перед ним дзеркало, – настільки точно вони відображали предмети. Крім того, стіни цієї зали були влаштовані так, щоб створювалося відлуння. Запитаєш: «Хто ти?» – І почуєш у відповідь з різних сторін: «Хто ти? Хто ти? Хто ти?”

Одного разу в цю залу забіг собака і в подиві застиг посередині – ціла зграя собак оточила його з усіх боків, зверху і знизу. Собака на всяк випадок вищирив зуби, і всі відображення відповіли йому тим самис. Перелякавшись не на жарт, він відчайдушно загавкав. Ехо повторило його гавкіт.

Собака гавкав все голосніше. Відлуння не відставало. Собака бігав туди-сюди, кусаючи повітря, і його відображення теж носилося навколо, клацаючи зубами. На ранок слуги знайшли нещасного собаку мepтвим в оточенні мільйонів відображень здoхлих собак.

У залі не було нікого, хто міг би заподіяти їй хоч якусь шкоду. Собака зaгuнула, борючись зі своїми власними відображеннями».

– Тепер ти бачиш, – закінчував Мудрець, – інші люди не приносять ні добра, ні зла самі по собі. Все, що відбувається навколо нас – всього лише віддзеркалення наших власних думок, почуттів, бажань, вчинків.

Світ – це велике дзеркало.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів