Справжні причини нашого роздратування. Ви будете Здивовані!

Отже:

1. Розумні люди кажуть, що нас дратує в людях те, що властиво нам самим. А точніше те, що ми не хочемо в собі приймати і визнавати. Ті риси характеру, яких у нас немає, в іншій людині ми просто можемо не помітити, або поставимося до них байдуже.

2. Люди не виправдовують наші очікування. Чим ближче нам людина, тим більше “своєю” ми її вважаємо, тим більше від неї вимагаємо. А у неї свої цілі і стремління, і вона не повинна, та й не може зробити нас щасливими.

3. Нас часто дратують чужі успіхи. Це відбувається тому, що ми порівнюємо свої слабкі сторони з сильними сторонами інших людей. Цьому нас вчили батьки, вчителі, та все наше суспільство, в якому заохочується змагання, яке нетерпиме до помилок, яке плювати хотіло на індивідуальність і особисті схильності людини.

4. Ми з головою занурені в матеріальність, вважаємо цінними матеріальні речі, ті, за які віддаємо гроші (які так важко заробляти!) І абсолютно не цінуємо справжні цінності: людські взаємини, те, що дістається нам безкоштовно.
Ми любимо речі і користуємося людьми. Тобто, за великим рахунком, ставимося до людей, як до речей.

5. Ми не живемо сьогоденням, а мучимось минулим і хвилюємося про майбутнє. Як часто, замість того, щоб насолоджуватися радістю теперішнього моменту, дарувати і приймати всю любов, повагу, вдячність, ми псуємо все спогадами про нашу негативну реакцію на будь-які вчинки людини, або страхами про майбутнє, що цю любов і повагу нам не вдасться втримати.

6. Так ми створили суспільство. І щоб змінити його, потрібно почати з себе. Іншими словами, за все суспільство відповідає кожен окремо і всі разом. Звичайно ж, ви скажете: ну що може зробити одна людина? Я особисто завжди задаю собі таке питання: “Якщо не я, то хто?”

Відповідальність – інша назва свободи.

реклама

Що з цього випливає:

1. Нелюбов і неприйняття себе породжує нелюбов до оточуючих, тому що світ навколо – це лише віддзеркалення внутрішнього світу.

2. Негативні емоції (які і є саме життя) розфарбовують всю нашу реальність в відповідні тони. Ми самі притягуємо так звану “чорну” смугу.

3. Роздратовані, ми віддаємо всю свою силу, заявляючи Всесвіту, що люди можуть впливати на наше життя. І Всесвіт звичайно ж відповідає завжди одне і теж: “Слухаю і підкоряюся” (Із фільму “Секрет”).

Що з цим робити:

1. Пам’ятати, завжди пам’ятати, поки це не стане відчуватися усім вашим нутром, що ми – одне ціле, що ми – єдині: “Не можна перемогти за рахунок інших, але можна – разом” (Із фільму “Код Мойсея”). Що кожна душа прийшла в цей світ для того щоб вирішувати свої проблеми, і ніхто нічого вам не винен.

2. Прийняти себе цілком, полюбити, перестати порівнювати себе з іншими. Прийняти як свої переваги, так і свої недоліки, бо “в кожному темному куточку душі можуть таїтися скарби” (Із фільму “Код Мойсея”).

А коли ми приймемо і полюбимо себе, ми автоматично полюбимо і приймемо інших такими, які вони є.

3. Взяти на себе відповідальність за всіх людей, яких ми притягуємо в своє життя. Кожна зустріта нами людина показує нам нас, люди лише дзеркало наших стосунків із світом.

4. Ми завжди можемо самі вибирати як реагувати на поведінку іншої людини: “Ми можемо не реагувати автоматично, рефлекторно (ображатися на образу чи радіти похвалі), а самі обирати, створювати свої почуття, тобто бути креативними в цьому питанні” (Діпак Чопра “Сім Духовних Законів Успіху”).

За матеріалами

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама