Притча: Остання надія

Колись давно жив в одній прекрасній країні юнак на ім’я Алнек. 

Красивий він був і розумний, добрий, але дуже нещасний. А нещастя його полягало в тому, що всі надії Алнека гинули одна за одною. Він сподівався, що в майбутньому обов’язково стане художником, але, на жаль, для цього Алнеку не вистачало таланту. Сподівався він також, що стане письменником. Але й тут його надії не судилося збутися – письменник з нього не вийшов. Тоді Алнек понадіявся, що він зможе стати прекрасним чарівником. Однак і тут його чекало розчарування – чари давалися йому з превеликим трудом, а не так, як усім звичайним чарівникам.

– Ех, всі мої надії гинуть, – сумно зітхав Алнек. – Немає в мене більше жодної надії – остання і та померла. Ех, скінчилося моє життя. – Скінчилося? – Почув скарги Алнека місцевий мудрець. – Життя твоя закінчиться лише тоді, коли ти дійсно втратиш останню надію. Але ж ти живеш. Значить, остання надія ще не загинула. Ти просто ще не зустрічався з нею. Відправляйся-но ти до найвищого пагорба, – порадив Алнеку мудрець, – і зустрінься там зі своєю останньою надією.

І Алнек за порадою мудреця відправився до найвищого пагорба. Однак, дійшовши до пагорба, Алнек на превеликий свій подив знову зіткнувся все з тим же мудрецем.Мудрець як ні в чому не бувало сидів на зеленіючій вершині пагорба і задумливо дивився вдалину.

– Це знову ви? – Не вірив своїм очам Алнек. – Навіщо ж ви змусили виконати мене такий довгий шлях, щоб знову зустрітися з вами?
– Ну, адже повинен же ти був зустрітися зі своєю останньою надією, – лукаво посміхнувся у відповідь мудрець.

– І де ж вона, моя остання надія? – Запитав Алнек.
-Ти пройшов з нею весь цей довгий шлях до пагорба. Адже ти йшов в надії зустріти її, ти йшов з нею пліч-о-пліч. Тепер ти знаєш, що твоя остання надія жива, і вмирати поки не збирається. Але якщо і їй уготована загибель – вернись, можливо, десь неподалік підноситься інший такий же високий пагорб, на якому тебе чекає остання надія.
– Тоді як зрозуміти, де остання надія, а де ні, якщо пагорбів виявиться безліч? – Розгубився Алнек.

– А це вже вирішувати тобі, – посміхнувся у відповідь мудрець, – яка надія для тебе стане останньою. Може так виявитися, що до кінця свого життя ти так і не зможеш зустрітися з нею – зі своєю останньою надією.

Ось так Алнек і йшов від одного пагорба до іншого, все зустрічаючись і прощаючись зі своїми надіями, і все, бідолаха, ніяк не міг зрозуміти, яка з цих надій виявиться дійсно останньою, адже пагорбів на його довгому шляху йому зустрічалося ой як багато …

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів