«Як я проміняв дружину на молоденьку дівчину і тепер живу, як у в’язниці»

35 років щасливого шлюбу, прекрасні дорослі діти, – все це він проміняв на стосунки з молодою красунею і тепер гірко шкодує про це. Автор – анонім.

Говорити про це нелегко, але, здається, необхідно.

Ми прожили з дружиною 35 років, через багато що пройшли разом. У нас прекрасні діти: сини і дочка. У кожного з них зараз хороша робота, міцний шлюб, – все це завдяки моїй дружині, яка всі ці роки невпинно молилася за них.

Вийшовши на пенсію, ми з дружиною вирішили вкласти заощадження в один бізнес (вона довго молилася, дотримуалася посту), і в результаті наші сподівання перевершили найсміливіші очікування: я в житті не бачив таких грошей, ледь не зійшов з розуму від радості. Неочікувано я став членом «клубу мільярдерів», і моє життя змінилося. Мені все частіше стало здаватися, що моєї жінки мені не вистачає …

Згодом ми переїхали в престижний район, змінили марки машин на більш престижні. Мене почали запрошувати на важливі заходи, закриті прийоми. Навколо мене вилися юні красуні, та й у всіх моїх нових знайомих були молоді коханки.

Юні, сексуальні моделі не зводили з мене очей…  але у них була одна умова: я повинен одружитися.

Вони, ці красуні, нашіптували мені слова, від яких я танув, як лід. Я відчував себе королем світу, витрачав гроші направо і наліво. А потім я зустрів її (назвемо її Доллі). Вона була, здається, готова на все, і я «закохався»… У неї теж була умова: я повинен був з нею одружитися.

Моя перша дружина жодного разу в житті не змусила мене страждати. Вона підтримувала мене «і в горі, і в радості». А те, що наші діти виросли успішними і щасливими людьми – повна і цілковита  її заслуга. І я … просто не в силах пояснити, як так вийшло.

Якось я прийшов вгості до матері Доллі  (ровесниця моєї дружини), вона приготувала розкішний обід, де вона одразу заговорила про шлюб, мотивуючи це тим, що піклується про щастя дочки (сама вона розлучена). Вони з Доллі дали мені три місяці на те, щоб все обдумати і розлучитися з дружиною, інакше кінець нашій любовній історії. Чи плазував я на колінах, обіцяючи все влаштувати? Не пам’ятаю…

реклама

Повернувшись додому, я став звинувачувати дружину у всіх своїх бідах. Сварка за сваркою,і я, дійсно, почав люто її ненавидіти. Я зібрав наших дітей, щоб пролити світло на їх матір. У список її «гріхів» увійшли і зайва вага, і фанатична віра. Я говорив, що її молитви – не що інше як заклинання та самообман, які вона весь час навіює родині …

Напротязі медового місяця, рівно два тижня, я відчував себе королем.

А дружина ж моя, колишня, на всі мої звинувачення спокійно відповіла: “Я знаю, у чому справа. Іди до тієї  блондинки, за якою ти бігаєш”. Почувши таку заяву, моя молодша сестра, яка жила з нами (дружина колись витягла її із жахливої ​​ситуації і виховала як власну дочку), вдарила її. Я не заступився…

Дружина пішла в той же день. Більшість речей в будинку належало їй, але вона нічого не взяла. Діти намагалися врятувати наші стосунки, але мої аргументи і переконлива брехня зупинили їх.

Я заплатив за Доллі немаленький викуп, і тепер вона була моя. Я відчував себе королем,рівно два тижні, поки тривав наш медовий місяць. Звичайно, це неймовірне відчуття, коли на вечірках тебе супроводжує королева краси. Але, крім цього,  все інше – це пекло.

Дівчина виявилася розпущеною, неосвіченою, безсердечною. Вона оббирала мене до нитки. Ми навіть перестали займатися с*ксом: у мене почалися порушення ерекції. Я був майже впевнений, що у неї хтось є.

Я не можу розказати, що я відчуваю зараз жодній живій душі: Я сумую за своєю дружиною, за її добротою.

Ніхто більше не стежить за тим, чим я харчуюся, унаслідок я почав хворіти. Доллі не працює, сидить вдома. Вона народила мені дитину, але я невпевнений чи вона моя. Спілкування з немовлям приносить мені таку радість, яку я колись відчував до дітей і внуків.

Діти віддалилися від мене, так як і їх мати. Господь завжди чув її молитви і відповідав на них. Тепер, без мене, вона виглядає молодшою і щасливішою.

Я зробив жахливу помилку, але боюся комусь в цьому зізнатися…

Доллі практично поклала кінець моєму спілкуванню з сім’єю. Я відчуваю себе в’язнем: і в душі, і в своєму власному будинку. Я зробив жахливу помилку, але боюся комусь в цьому зізнатися. Я страждаю, посміхаючись. У деяких речах мені важко зізнатися навіть в цьому листі.

Навіть якби Доллі була ангелом, тепер я розумію, що всьому свій час. Моє життя – це захід. Який сенс бути з тим, хто лише сходить?  При всьому своєму бажанні, я більше ніколи не зможу бути на піку статевої зрілості, і ніякі віагри мені в цьому не допоможуть.

Я б все віддав, щоб повернути час назад. Я весь час уявляю, як прекрасно було б старіти з тією, що була поруч в молодості. Заздрю ​​парам, які пережили важкі часи і залишилися разом в похилому віці.

Я все ще не втрачаю надії повернути свою єдину дружину, але вона не підпускає мене ні на шаг. Я навіть намагався відправляти їй подарунки – вона їх повертала. Каже, що пробачила мене, але не хоче більше мати зі мною нічого спільного.

Господи, допоможи мені …

За матеріалами

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама