Притча про ціну бажання

На задвірках Всесвіту знаходився один магазинчик. 

Вивіски на ньому давно вже не було – її колись забрало ураганом, а нову господар не став прибивати, тому що кожен місцевий житель і так знав, що магазин продає бажання.

Асортимент магазину був величезний, тут можна було купити практично все: величезні яхти, квартири, заміжжя, пост віце-президента корпорації, гроші, дітей, улюблену роботу, гарну фігуру, перемогу в конкурсі, великі машини, владу, успіх і багато-багато іншого . Не продавалися тільки життя і смерть – цим займався головний офіс, який знаходився в іншій Галактиці.

Кожен, хто прийшов в магазин (а є і такі мрійники, які жодного разу не зайшли в магазин, а залишилися сидіти вдома і просто бажати) в першу чергу дізнавався ціну свого бажання.

Ціни були різні. Наприклад, улюблена робота коштувала відмови від стабільності і передбачуваності, готовності самостійно планувати і структурувати своє життя, віри у власні сили і дозволу собі працювати там, де подобається, а не там, де треба.

Влада коштувала трохи більше: треба було відмовитися від деяких своїх переконань, вміти всьому знаходити раціональне пояснення, вміти відмовляти іншим, знати собі ціну (а вона повинна бути досить високою), дозволяти собі говорити «Я», заявляти про себе, незважаючи на схвалення або несхвалення оточуючих.

Деякі ціни здавалися дивними – заміжжя можна було отримати практично задарма, а ось щасливе життя коштувала дорого: персональна відповідальність за власне щастя, вміння отримувати задоволення від життя, знання своїх бажань, відмова від прагнення відповідати за оточуючих, уміння цінувати те, що є, дозвіл собі бути щасливим, усвідомлення власної цінності і значущості, відмова від бонусів «жертви», ризик втратити деяких друзів і знайомих.

Чи не кожен, хто прийде в магазин був готовий відразу купити бажання. Деякі, побачивши ціну, відразу розверталися і йшли. Інші довго стояли в задумі, перераховуючи готівку і розмірковуючи, де б дістати ще засобів. Хтось починав скаржитися на занадто високі ціни, просив знижку або цікавився розпродажем.

А були й такі, які діставали всі свої заощадження і отримували заповітне бажання, в красиво загорнутий папір. На щасливчиків заздрісно дивилися інші покупці, пліткувати про те, що, господар магазину – їх знайомий, і бажання дісталося їм просто так, без жодних зусиль.

реклама

Господарю магазину часто пропонували знизити ціни, щоб збільшити кількість покупців. Але він завжди відмовлявся, так як від цього страждала б і якість бажань.
Коли у господаря запитували, чи не боїться він розоритися, то він хитав головою і відповідав, що в усі часи будуть перебувати сміливці, готові ризикувати і змінювати своє життя, відмовлятися від звичної і передбачуваного життя, здатні повірити в себе, які мають сили і засоби для того, щоб оплатити виконання своїх бажань.

А на дверях магазину вже добру сотню років висіло оголошення: «Якщо твоє бажання не виконується – значить воно ще не оплачено».

джерело

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама