Чому не треба змушувати дівчинку щось робити по дому?

Питання: «Ось ви говорите, що дівчинку не треба змушувати щось робити по дому. А як же вона буде вчитися борщ готувати, посуд мити? Це що їй з неба впаде? Зверху звідкись прийде? »

Відповідь: «Я вас запевняю – звалиться. На мою дочку, принаймні, звалилося. Вона в три роки взяла формочки, розсадила іграшкових ведмедиків навколо і стала їм в цих формочках щось готувати з піску, а потім годувати. Ніхто її цьому не вчив.

Надмірне навантаження дитини відповідальністю “помий”, “прибери”, фрази типу «а хто тебе в дружини таку візьме», призводить до появи двох типів людей. Якщо вантажити дитину до 14 років, думаючи, що «це не звалиться з неба» і «нехай дочка вже починає мити підлогу в п’ять років», або «хай хлопчик уже виконує якісь обов’язки і бере відповідальність», вийде два варіанти.

  • Перший – безвідповідальний пошук насолод. «Плював я на ваші обов’язки, я нікому нічого не зобов’язаний». Вгадайте, хто це? Чий це текст – хлопчиків або дівчаток? Хлопчиків.
  • А другий варіант, дивіться, ще страшніше – відсутність віри в роботу, яка приносить щастя. Тобто, відсутність віри, що «колись мийка посуду може доставити мені задоволення».

Ви вбили цю віру своїми ідеями «якщо не прищеплювати це з дитинства, то звідки воно звалиться?». Воно впаде на голову дочки разом з мамою і її депресією. І на все життя там і залишиться, в її голові, розумієте? “Я не упевнена, що можна бути щасливою в сім’ї, просто піклуючись про близьких” – ось, в що дівчинка віритиме.

“Тому що я не бачила такого прикладу. Як виконання домашніх обов’язків могло бути для мами великим щастям, якщо вона весь час намагалася на мене їх спихнути? »Мама в свою чергу говорить:« А це не було для мене щастям, тому що бабуся в свою чергу намагалася на мене все це спихнути ” .

Більшість дівчаток мами виховують зараз за принципом – немає слова “хочу-не хочу”, є слово “ТРЕБА”. І думають, що вона стане такою гарною господинею. Так стане по другому типу, розумієте? Її буде вивертати від миття посуду. А чоловіка буде вивертати від неї.

Тому не бійтеся – все, що треба, звалиться. Знаєте, звідки це звалюється? Дівчинка, коли улюблена, вона дивиться і розуміє, що вона на радість народилася.

Народилася просто, щоб радувати!

Вона просто дивиться на те, що мама робить, і сама починає це робити. Це найпростіший спосіб виховання. Копіювання, розумієте?

реклама

Просто копіювати. Там немає ніякого прикладу. Ви взагалі ніякого прикладу не подаєте – “Треба подати приклад! Треба задуматися і піти помити посуд. “Ні. Ви просто щасливі тим, що робите. Вам в радість піклуватися таким чином про близьких. І дівчинка тільки тоді сприймає домашні обов’язки не як рутинну працю, що не приносить радості, а як приємний спосіб потурбуватися про свою сім’ю.

джерело

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама