Як навчитися жити своїм життям. Блог Михайла Лабковського

Шлях до щасливого життя пролягає через розуміння власних потреб, а не через потурання чужим бажанням.

Для багатьох період новорічних свят — це період підведення підсумків. Люди запитують себе: чого вони досягли? Дуже часто, озираючись назад, відчувають, ніби ще один рік пролетів даремно, а до визначеної мети не вдалося наблизитися і на міліметр. Чому? Давайте розбиратися.

З дитинства від нас чогось чекають. Від когось більше (щоб ще до школи навчився швидко читати), від когось менше (щоб хоча б від однолітків не відставав), а від когось чогось прямо-таки фантастичного (щоб шульга перевчився на правшу, щоб дитина з гуманітарним складом подужав математику і так далі). Для деяких батьків це перетворюється на своєрідний спорт — очікувати від дитини завжди чогось більшого, майже нездійсненного, щоб їй було «куди рости». І для таких батьків найкращий виховний стимул — це розмови на тему «я від тебе чекав…».

В результаті людина виростає з тривожним відчуттям, що вона щось не доробила, не змогла, не подолала. Вона вічно ставить собі високу планку і вічно намагається до неї дострибнути, а планка та зникає, мов горизонт. Потім очікувань додає соціум: треба до ось такого віку зробити кар’єру, до ось такого вийти заміж і народити, до ось такого мати квартиру і машину… Людина заганяє себе в гонитву за примарною мрією, яка їй навіть не належить!

У мене була сім’я на прийомі, і коли 7-річному хлопчикові говорили щось на кшталт «вчись, бо станеш двірником!», Він гордо відповідав: «а я люблю свіже повітря!». Ось це правильна позиція. Але дана вона далеко не всім. Потім такий самий сценарій повторюється і у дорослої людини, вже в його родині. Вона очікує від дітей, щоб вони були круглими відмінниками, від чоловіка — велику зарплатню, від дружини — щоб кинула роботу і сиділа вдома.

Але найприкріше не в тому, що чужі очікування дуже складно виправдати. А в тому, що в них закладено ілюзії. Що якщо станеш відмінником, то в житті все складеться саме собою, і в дорослому віці ти будеш успішним. Або що якщо вийдеш заміж, коли «належить», то неодмінно знайдеш щастя, неважливо з ким і неважливо як. І найбільший «облом» чекає на людину, коли ці самі очікування вона виправдала, тільки от ніякого спокою і щастя вони йому не приносять. Тому що не всім обов’язково треба бути бізнесменами, господарочками, багатодітними мамами і відомими артистами.

Люди відчувають себе нещасними, і щоб заглушити це почуття, якось пояснити собі подчуття незадоволеності, вони знову починають від себе і від життя чогось очікувати. Звідси — вічна гонитва за ще більшою зарплатнею, за новою машиною, будинком, сукнею, посадою… Особливо сумно читати біографії вундеркіндів. Дітей, які в 10 років могли довести теорему Ферма, а в 40 не можуть дозволити собі навіть оренду квартири. І трагедія цих геніальних дітей, які перетворилися на дорослих, не в тому, що вони втратили свій дар. А в тому, що вони не жили своїм життям, а просто виправдовували чужі надії.

Як це зупинити?

Для початку треба визнати наявність проблеми. Люди взагалі люблять заперечувати очевидне, адже дуже боляче буде зізнатися самим собі, що останні 10-20 років свого життя ти переслідував від самого початку провальну мету. Ось саме тому люди і не «зіскакують», не можуть отямитися і зупинитися, почати жити так, як їм хочеться. Занадто шкода витрачений час. По-друге, необхідно зрозуміти, що вам дійсно потрібно, а що за вас вирішили інші люди. Наприклад, деякі можуть раптово усвідомити, що все життя мріяли бути вихователями в дитячому садку, а не топ-менеджерами.

Задумайтесь: в які моменти ви дійсно відчуваєте щастя? Яка дія вам подобається, дає відчуття гармонії і радості? У чому вам добре, затишно, приємно, що вас надихає? Саме тут зарито відповіді на питання «чого я насправді хочу». У своїй книзі «Хочу і буду» я рекомендую тренуватися робити вибір кожного дня. Задаватися питанням, чого хочеться на сніданок, як ви бажаєте провести день, що вам подобається носити, читати, слухати. Розуміння власних потреб і бажань можна «накачати» як м’яз, якщо навмисно приділити цьому час.

реклама

джерело

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама