6 порад від психолога, як говорити з дитиною про Діда Мороза

Убережіть від «спойлерів»

Одна моя знайома в дитинстві була шокована, коли побачила, як Дід Мороз, який вийшов із квартири сусідів, знімав бороду. Батьки нічого не пояснили, і шестирічна дівчинка вирішила, що казковий герой — обманщик.

Однак найчастіше йдеться не про фізичне викриття, а про усвідомлення, що новорічного дідуся не існує. Уберегти дитину від «спойлерів» складно: розповісти можуть ровесники, вихователі або вчителі. У закордонній пресі часто пишуть про скандали, коли вчителям доводиться вибачатися або навіть звільнятися з роботи через необережні слова про «вигаданого Санту». У нас із цим простіше, але багато батьків бояться, що дитину травмують слова сторонніх.

Насправді, для психічно здорової дитини це може стати сильним стресом, тільки якщо приправлено негативом. Наприклад, однокласники висміяли, або вчитель сказав, що з поганими оцінками подарунків на Новий рік батьки не куплять, а Дід Мороз — вигадка.

Якщо таке трапилося, і дитина засмучена, батькам не варто мовчати або бурмотіти зізнання. Важливо «відбити удар». Навіть якщо вважаєте, що час сказати правду, хай це буде не в такій формі. Поясніть, що Дід Мороз приходить лише до тих, хто в нього вірить, а вчитель просто був сердитий.

Готуйте до власного відкриття

Спеціальна розмова про справжність чи несправжність Діда Мороза дитині не потрібна. Однак треба день за днем готувати дитину до власного відкриття.

У дошкільнят реальність і казка не розділяються, а їхнє основне заняття — гра, де все не по-справжньому. Це допомагає розвивати фантазію. У їхньому світі реальний не тільки новорічний чарівник, а й феї, фіксики, бабайки. Навіть якщо малюк про щось запитує, він хоче деталей казки, а зовсім не викриття, і сам виправдовує будь-який «прокол». Зустрів п’ять дідів морозів за день? Каже собі, що це — переодягнені дяді, а справжній — на Півночі. Мама кладе під ялинку подарунки? Значить, Мороз передав їх.

У молодших школярів розвивається критичне мислення. Для них важливо знати, як все влаштовано в дорослих. У 6-10 років більшість дітей уже самі усвідомлять, що і як, якщо підтримати їхні сумніви. Наприклад так: «Згодні, синку, навряд чарівник встигне об’їхати всі будинки за ніч. Може він навіює мамам і татам, що покласти під ялинку?» Нехай малюк усвідомить, що ми не по-справжньому очікуємо казкового героя, а подарунки під ялинку — традиція. Не відмовляйтеся від неї, інакше діти відчують себе обділеними.

Зберегти святкове диво вдасться, якщо запропонуєте дитині самій стати Дідом Морозом для когось. Приміром, залишити для сусідського малюка подарунок під дверима. Тоді дитина подумає не «мене обманювали, бо я був малий», а «я виріс, і мені довірили підтримувати віру в дива».

реклама

Не нав’язуйте свято

Відкриття дитини, що Діда Мороза не існує, може травмувати… батьків. Багатьом сумно, що вони не здатні далі бути чарівниками для сина чи доньки. Деякі батьки намагаються продовжити гру. А школяр хоч і підіграє, поступово дратується, що його вважають малюком.

Дитяча віра в казку підсилює відчуття свята. Але якщо вона втрачена — не важливо, скільки років синові чи доньці, ставтеся до них делікатно, не змушуйте зображати наївного малюка. Навіть прихід у дім Діда Мороза, читання новорічних віршів за подарунок у 9-11 років можуть здаватися ганебними. А тим більше згадка при інших дітях, що «Вася так чекав подарунка від Санти!»

Якщо йдеться про підлітка, який демонстративно лягає спати, підіть на поступки. Хай запросить друзів у новорічну ніч і відзначить за своїм сценарієм, однак під вашим наглядом. Знаю сім’ї, де батьки мучилися, поки із сусідньої кімнати гримів важкий рок, але через кілька років вдячний син знову із задоволенням відзначав з ними сімейне свято.

Не втягуйте у святкові конфлікти дорослих

Якщо через казкового персонажа сваряться дорослі, дитині завжди тривожно. В останні роки багато емоцій викликає вибір «розпорядника свята»: Дід Мороз, Санта Клаус чи Святий Миколай.

Дитина може почути суперечку мами, яка розповідає, що «Святий Миколай — це справжня українська традиція», і бабусі, яка вважає, що «яке ж дитинство без Діда Мороза». А також тата, який упевнений: «до сучасного малюка, як до всіх європейських однолітків, повинен прийти Санта». Виникають навіть конфлікти серед батьків у дитсадках і школах, де планують святкові ранки.

Зробіть усе можливе для того, щоб не втягнути дитину в такі конфлікти. Привчайте її терпимо ставитися до того, що в інших сімей можуть бути традиції, які відрізняються від ваших.

Не змушуйте любити чарівника

Дивний одяг, низький голос, борода, яку ніхто зі знайомих не носить, велика палиця, мішок… Не дивно, що не всі малюки у 2-5 років готові наблизитися до «чужого дяді», якого покликали додому. Немає сенсу підштовхувати, соромити. Тим паче шкідливі загрози, що Дід Мороз піде геть з подарунками. Ви ж не хочете, щоб ваша дитина в майбутньому пересилювала неприязнь до незнайомих чоловіків?

Краще провести аніматора в найбільшу кімнату, щоб дитина могла здалеку спостерігати. Можете самі заспівати чи розказати віршик. Тоді є ймовірність, що і малюк приєднається. Але навіть якщо він відмовиться підходити і розмовляти, не треба переривати виступ аніматора. Інакше неприємні переживання можуть закріпитися і перерости в справжню клаусофобію — страх Діда Мороза.

У таких випадках нехай актор поговорить з батьками про дитину, її інтереси, досягнення. А сам розповість про своє казкове життя і залишить подарунок. Тоді син чи донька на наступний рік вже готові будуть включитися у святкування.

Не лякайте позбавленням подарунка

Не варто казати дитині, що Санта обдаровує лише чемних хлопчиків і дівчаток. По-перше, якщо діти знають, що поводилися погано, але все одно отримають подарунок, можуть вирішити, що Санта схвалює такі витівки. По-друге, це навчає корисливості та оцінювання в стосунках, і згодом батьки ризикують почути: «А що мені за це буде?»

А ще це налаштовує порівнювати подарунки. «Якщо Миколці подарували робота, а мені — лише кубики, він слухняніший за мене?» Звісно, на виконання забаганок дитини не завжди є кошти. Тому залишайте лазівку: «Санта Клаус не автоматично виконує бажання, а робить сюрпризи. Інколи він краще знає, що може принести тобі більше радощів цього року».

Проте не треба практичних подарунків на кшталт светрів чи рюкзаків. Один шанс зі ста, що дитина їх оцінить. А Новий рік — таке свято, коли користь має поступитися радості.

джерело

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама