Що заважає вам стати багатим. Блог Михайла Лабковського

Людина з психологією бідняка відкладає своє життя на потім. Вона мріє, що коли-небудь настане те саме, щасливе і забезпечене життя.

Більшість, впевнений, вважає, що стати багатою жінці заважає, в першу чергу, походження з бідної сім’ї. Ще частіше стикаюся з переконанням, що досягти фінансового благополуччя заважає відсутність «блату», корисних зв’язків. Обидва твердження помилкові.

Прямої залежності між щастям і кількістю грошей не існує. Вона виникає тільки в разі серйозних проблем зі здоров’ям. Все інше — стан психіки. При здоровій психіці людині потрібно стільки грошей, скільки вона може проїсти.

Почну трохи здалеку. У перебудовний час в школах активно обговорювалося питання шкільної форми. Мовляв, якщо дати дітям можливість одягатися не в форму, відразу стане очевидна різниця між багатими і бідними. Причому на боці «зрівнялівки» частіше стояли вчителі, яким хотілося максимально рівного і безконфліктного колективу в класі. Вважалося, що очевидна різниця в матеріальному статусі призведе до того, що діти з багатих сімей будуть третирувати дітей з малозабезпечених. Я тоді працював у школі, був молодим учителем і практично єдиним, хто стверджував протилежне. Діти з бідних сімей, дивлячись на більш забезпечених однолітків, отримають додаткову мотивацію в майбутньому змінити свій матеріальний статус, заробити більше, прагнути досягнень, кар’єри та успіху.

Саме з бідних виходять багаті. Це статистика. У нас немає так званих Old Money, статків, які формувалися б поколіннями і передавалися у спадок. Тобто, всі багаті, яких ми бачимо сьогодні, – це люди, які вийшли з СРСР так само, як і ті, хто сьогодні бідний. Стартові умови були приблизно рівними, але одні «вистрілили», а інші – ні.

Перший симптом «вродженої бідності» — це тривожність і страх, що гроші закінчаться (якщо ви хоч раз ловили себе на думці «А що ми будемо їсти, якщо»). Є такий прекрасний вірш, який знають всі любителі фільму «Кін-дза-дза»: «Мама, мама, что мы будем делать, когда настанут зимни холода? У меня нет теплого платочка, у меня нет зимнего пальта!»

Ось це і є зразок психології бідності: відкладання на чорний день, навмисне накопичення (відкладання грошей в умовну скарбничку не тому, що вони залишилися невитраченими, а регулярне «відрізання» деяких сум з бюджету), розрахунок видатків (на оплату рахунків, це — на кіно і морозиво) – все це формує бідність. Це ознака неповноцінної свідомості, свідомості бідняка. І, на жаль, переважна більшість людей в нашій країні живе саме так: збирає, відкладає, обмежує себе у всьому. Відкладаючи гроші, ви віднімаєте їх у себе і свого сьогоднішнього повноцінного життя. Ви обслуговуєте свої страхи і зміцнюєте в собі психологію жебрака людини.

Для порівняння: є таке поняття, як «французька ідеологія». Французи — не найбагатша в світі нація, а Франція — аж ніяк не лідер у світовій економіці. І зарплати у Франції не захмарні, а життя – досить дороге. Так ось найбільш незабезпечена француженка, яка купує одяг в універмазі TaTi (найнижчий ціновий рівень, далі тільки секонд-хенди), купить собі сумочку, туфлі або шарфик, які коштуватимуть космічних для неї грошей. Але купить. На останні гроші. Тому що хочеться, тому що її це порадує, тому що це красиво. «Живи, ніби сьогодні останній день, і зрештою ти не помилишся» – це психологія радості від витрачених грошей. Розумієте? Виникає зв’язка «гроші — радість». А у нас у свідомості «гроші — тривога, проблеми, нестача». На грошах не можна зациклюватися, не можна пов’язувати з ними всі свої надії. Досить типовий життєвий шлях у глухий кут — це жити і думати, що зараз це у вас тільки репетиція життя. А, мовляв, завтра ви переселитеся в іншу квартиру і пересядете в шикарну машину і вже тоді заживете по‑справжньому.

Треба жити сьогоднішнім днем. Якщо ви вічно незадоволені тим, що маєте, і у вас немає повноцінного сьогодні, звідки візьметься повноцінне завтра?

реклама

Людина з психологією бідняка відкладає своє життя на потім. Вона мріє, що коли-небудь настане те саме, щасливе і забезпечене життя. Але якщо відкладати (хоч гроші, хоч задоволення, хоч життя), воно не настане ніколи.

Інша риса психологічно бідної людини — вона патологічно не впевнена у своїй здатності заробляти. На співбесіді такі дівчата всім виглядом повідомляють, що для них честь бути запрошеними на зустріч, що вони мріють потрапити на роботу в компанію. Вони не розглядають цю співбесіду як зустріч рівних: компанія шукає співробітника, а працівник шукає компанію. Вони займають позицію «знизу», позицію маленької людини. Так ми, як кажуть, слона не продамо.

Що ж робити? Почати з того, щоб здобути впевненість у своїх професійних якостях. Кожен, напевно, назве кілька навичок чи умінь, у яких вона хороша. Пишайтеся цим. Так, ви багато чого не знаєте і не вмієте, але ви здатні швидко навчитися. Ви здатні освоїти нове, напрацювати досвід, ви гідні високих посад і високих доходів. Ви морально готові витрачати ці гроші на те, що вам до душі, а не складувати в страху, що завтра все заберуть. Якщо ви ці гроші будете витрачати тут і зараз, ви хоча б будете жити в радість.

Забудьте фразу «ситуація на ринку». Так, є люди, які зіставляють свої доходи з «середнім по лікарні» і орієнтуються на те, що будуть заробляти приблизно стільки, скільки пропонують іншим людям зі схожою кваліфікацією. Але це дурниця.

Багаті люди не бояться жити в борг. Вони впевнені, що цей борг тимчасовий і спокійно його віддають, як тільки отримують черговий дохід. А що цей дохід буде, вони не сумніваються. Вони знайдуть інвестора, спонсора, зведуть двох бізнесменів і отримають комісію за послуги, змінять цінову політику, запропонують свої послуги більш успішному виробництву. Вони володіють вільним мисленням, і знають: якщо не спрацював один спосіб, спрацює інший. Вони не бояться ризикувати і шукати – це їхній азарт, їхній адреналін.

Ось реальна історія: дівчина мріяла про гарну машину. Побачила оголошення про продаж авто кольору фуксії, яке точнісінько збігається за кольором з її улюбленими рукавичками. Вирішила, що це знак згори, зібрала у друзів, колег і знайомих гроші в борг, і купила машину. Наступного дня після покупки в дівчину в’їхали на перехресті, дві двері під заміну. Страховку оформити вона не встигла. Провину визнали обопільною, компенсація їй не належала. Що вона зробила? Пішла знову збирати гроші в борг! На них полагодила машину. І що ви думаєте? Через місяць вона знайшла нову роботу з вищим окладом, через два уклала вигідну угоду і отримала премію від керівництва, а через три повністю віддала борги і за машину, і за ремонт. Через півроку поїхала відпочивати за кордон. Тому що вона вірила в себе і в те, що гроші вона заробить, що фінансові труднощі тимчасові, а машину їй хотілося просто зараз. Я майже впевнений, що якби вона не купила цю машину, вона б не стала шукати нову роботу, відповідно, не збільшила б прибуток. Борги стимулюють, штовхають вперед, багаті люди їх не бояться.

Ще одна ознака потенційно багатої людини — вона не боїться працювати на себе. Практично всі починають з роботи за наймом, але щойно людина усвідомлює, що набула досить досвіду, вона йде у вільне плавання. Тому що навіть зарплата топ-менеджера — це лише та сума, яку їй платить той, у кого насправді багато грошей. Зарплата розслабляє. Ви розумієте, що 1-го і 15-го ви отримаєте ось стільки. Вам точно вистачить на те-то і те-то. Робота на себе припускає, що ви несете відповідальність за те, чи буде у вас завтра хліб. Або хліб з маслом, або хліб з ікрою. І людина, котра прагне багатства, не боїться, що не вистачить. Не вистачить — візьме в кредит, відкриє новий проект і розрахується.

Ще приклад – потенційно багата людина сміливо інвестує в своє майбутнє. Вона не йде на напівзаходи. Якщо вона відкриває ресторан — це буде відразу великий і красивий ресторан з якісним інтер’єром, хорошими винами і професійним шеф-кухарем. Ця людина не буде починати з приміщення з дешевим ремонтом, пластиковими стільцями і меню закусочної, сподіваючись на цьому заробити, а вже пооотім… Розумієте? Вона не відкладає хороше життя на майбутнє. Її ресторан перший час працюватиме у збиток, а потім вирівняється. Якщо вона не буде економити на продуктах і персоналі, її ресторан стане модним місцем і принесе прибуток. А закусочна прогорить. Людина переконається, що вона поганий бізнесмен, і скотиться назад у свою бідність.

Якщо людина не будує бізнес, а намагається уникнути втрат, тривожність і страх розорення штовхає її на помилки, які часом виявляються фатальними.

Саме тому жінкам складніше розбагатіти. Жінка несе відповідальність не тільки за себе, але і за дітей. І так, у багатьох ситуаціях їй спокійніше і надійніше отримувати зарплату двічі на місяць і знати, що вона і діти будуть ситі, одягнені та взуті. Я анітрохи не засуджую цей підхід – просто він ніколи не приведе до багатства. Це теж може бути свідомим вибором, і ніхто не має права вважати його неправильним.

Важливо розуміти, що гроші не люблять страхів. Гроші люблять безстрашних.

джерело

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама