Ось, п’ять популярних міфів про вино

З усією відповідальністю стверджую: порошкового вина не існує. Сушити виноград до стану порошку набагато дорожче.

Картинки по запросу міфів про вино

Пропоную разом розібратися в популярних міфах про вино, щоб полегшити собі вибір.

Міф перший. Порошкове вино

Звідки взявся цей міф? Можливо, все почалося в постперебудовний час, коли різко впала якість продуктів, і на ринку з’явилися розчинні напої зі всілякими ароматами та смаками? Споживач тоді повірив, що хімія здатна підробляти будь-які смаки. Мовляв, якщо є сухе молоко, чому б не бути порошковому вину?

Так ось, з усією відповідальністю стверджую: порошкового вина не існує. Сушити виноград до стану порошку набагато дорожче, ніж везти вино в герметичній цистерні. А синтетика була б настільки багатокомпонентною і складною, що простіше і дешевше було б використовувати виноград. Одним словом, порошкове вино, навіть якби воно існувало, було б дорожчим за натуральне.

Справедливості заради варто сказати, що сухий виноградний екстракт дійсно виробляють, але він дуже дорогий і використовується тільки як біологічно активна харчова добавка.

Міф другий. Можна визначити натуральність вина за експериментом з водою

Опустивши чарку з вином у воду, можна нібито визначити, натуральне воно чи ні. Якщо вино залишиться в чарці — натуральне, зафарбує воду — штучне. Це міф.

реклама

Контролювати якість вина і справді необхідно. Цим займаються спеціалізовані лабораторії — як на виробництві, так і незалежні. Але жодна з них не користується згаданим методом. Він абсолютно некоректний, а люди, які демонструють його у відеороликах у мережі, займаються підтасовуванням фактів, щоб домогтися необхідного ефекту (представити у вигідному світлі своє вино або очорнити чуже).

У цьому фокусі використовують закони фізики. «Гарне» вино охолоджують, і воно, будучи щільнішим за воду, залишається в чарці. А «погане» нагрівають, і воно піднімається з чарки, змішуючись із водою. Тим, хто зачитувався «Цікавої фізикою» Якова Перельмана, цей експеримент добре відомий, але, на жаль, для більшості це одкровення, якому вони вірять.

Міф третій. Можна визначити якість вина, додавши до нього соду і спостерігаючи зміну кольору

Цей експеримент має під собою наукові обґрунтування, але все ж я відніс його до міфів. Справа в тому, що він практично не потрібен. Всі чорно-сині ягоди — ожина, чорна смородина, чорна шовковиця, виноград — мають свій колір завдяки сімейству пігментів — антоціанів. Антоціани — потужні антиоксиданти, з чим і пов’язують корисні властивості чорниці.

Ці самі пігменти здатні змінювати колір залежно від кислотності середовища. Коли ягоди тільки починають дозрівати, в них ще багато кислот, тому антоціани червоні. Коли ж кислот стає менше, антоціани стають синьо-чорними. Так ось, ми ж пам’ятаємо, що сода має лужне середовище і нейтралізує кислоти? Відповідно, якщо додати соду до антоціанів, вони чорніють. Щіпка соди в келих із червоним вином, і воно стає чорничного кольору.

Так що ж не так із цим методом? По-перше, так можна перевірити тільки червоне вино. (А як бути з білим?) По-друге, колір вина зміниться майже в будь-якому випадку, адже антоціани містяться в шкірці винограду. Щоб зафарбувати ними вино, досить взяти вже відпрацьовану вижимку. Тобто, якщо вино реагує на соду, це ще не говорить про те, що воно якісне і не розбавлене водою, наприклад.

Міф четвертий. Якщо зуби і/або язик почорніли від вина, значить воно з барвниками

Насправді, винуватцем посинілого язика чи зубів є все ті самі пігменти — антоціани. Вони не тільки синіють у лужному середовищі і червоніють у кислотному, але й краще фіксуються на поверхнях у своїй «синій формі».

Коли ми п’ємо червоне вино, залишки вступають в реакцію зі слиною і переводять свої антоціани в «синю» форму, яка «прилипає» до язика та зубів. Те саме відбувається з язиком, коли ми їмо ожину, наприклад. Але ж ми не думаємо, що ягоди пофарбовані штучною фарбою!

Володіючи цією інформацією, ви легко позбавитеся від слідів вина на одязі або повернете зубам білизну. «Червона форма» антоціанів легко розчинна, тому потрібно використовувати що-небудь кисле. Для зубів — лимон, а ще краще — ковток білого вина. Для одягу — в жодному разі не мило, адже воно має лужну реакцію. Спочатку лимонна кислота або оцет, а коли пляма зійде — вода і повноцінне прання.

Міф п’ятий, новорічний. Ложечка, залишена у відкритій пляшці ігристого, дозволить зберегти газ

Може, ви й самі вставляли чайну ложечку в горлечко пляшки, бо чули, що так вино збереже свої властивості до ранку? Але для чистоти експерименту потрібно мати дві однакові пляшки вина. Одну залишити з ложечкою, а другу — без, і на наступний день провести сліпу порівняльну дегустацію.

Як часто у нас бувають дві абсолютно однакові відкорковані і недопиті пляшки ігристого? Набагато простіше та надійніше мати герметичну пробку для ігристого. Краще за неї ніщо не впорається.

джерело

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама