Чого навчить дитину бабуся

Бабусі бувають радістю. Бабуся – це вже мудра жінка, у якої тепер є час, щоб із задоволенням позайматися онуками – тобто вашими дітьми, на яких іноді не вистачає часу. Якщо бабуся ще люблячий і освічена людина, то вашим онукам пощастило.

Однак бабусі бувають різні, і основна – традиційна – претензія до бабусь в тому, що вони балують дітей. «А бабуся мені дозволяє дивитися це кіно!» – з викликом вимовляє 6-річна дівчинка і надуває губки. Дитина ось-ось заплаче, а розгублена мама розводить руками: що ж поробиш, раз бабуся дозволяє. Так, нерідко після спілкування з бабусею дитина починає протестувати проти стандартів вашого виховання. І що робити?

Не хвилюватися, не сердитися, нічого страшного в цьому поки що немає, все вирішене. Зазвичай дітям вистачає простого пояснення: “Все правильно. Коли ти був у бабусі, там головна була бабуся. У бабусі навіть ми її не слухаємося. А коли ти повернувся до нас, ми тут головні і порядки вже наші. Тому тут ми лягаємо вчасно!” – І все. Це пояснення зміною влади.

Є й інший варіант – пояснення зміною обставин: “У бабусі ти лягав спати пізніше, бо тобі не треба було рано вставати. Тепер ти знову підеш в школу, і тобі треба виспатися”. – Головне, все робити спокійно і впевнено. Ваша політика правильна, тому що це ваша дитина.

Діти легко перебудовуються. Вони легко засвоюють, що вдома самі порядки, а інші, при цьому у вчительки до них одні вимоги, а у їх друзів – інші. І вони змінюються: з учителем дитина веде себе як учень, з друзями – їх одноліток. Це природно і нічого складного тут немає.

Керувати поведінкою дітей після контактів з бабусями – розумним батькам не складно, труднощі скоріше в іншому – в тих внушениях, небажаних поглядах, які наші діти можуть отримати від наших бабусь. Поведінка видно і коригується оперативно, а навіювання можна не помітити, і “вистрілити” вони можуть пізніше, коли в голові дитини вже прижилися.

Якщо бабуся буде вчити дитину забобонам, ваша дитина може стати забобонним. Це, звичайно, не дуже страшно, але можливо, у ваші плани не входить. А якщо раптом бабуся почне передавати вашій дитині релігійні погляди, відмінні від ваших, тут можуть бути дуже серйозні проблеми.

Що робити з цим?

– Бути обережними. Якщо є можливість, спочатку віддавати дитину бабусі ненадовго і після цього придивлятися, прислухатися, що у дитини з’являється в голові.

реклама

– Завжди корисно поговорити з дитиною, з’ясувати, як він проводить час з бабусею, що йому подобається, а що ні.

– Коли ви на території бабусі збираєтеся разом за столом, не базікайте багато самі, а слухайте, що розповідає і вселяє бабуся вашим дітям. Якщо почуєте дуже спірні речі, краще тут, за столом, з цим не сперечатися: спори, буває, як раз привертають увагу дитини до того, що в іншому випадку він просто пропустить “повз вуха”. В крайньому випадку можете заявити: “Так думає бабуся, і ми любимо бабусю. Але в нашій родині думають по-іншому”.

– Важче, якщо бабуся сама при дитині наїжджає на вас, обговорюючи і критикуючи ваші методи виховання. “Що ви всі так контролюєте дітей? Чому ви не дозволяєте дивитися ці серіали? Нічого поганого в них немає!” Знову: дуже небажано влаштовувати дискусії при дітях, тому що якщо дитина раптом займе сторону бабусі, ви потрапляєте в дуже проблемну ситуацію. Поцілуйте бабусю, переведіть бабусю, і теоретичні дискусії, якщо вони вам здаються необхідними, організуйте пізніше, без дітей.

– Якщо бабуся намагається вселити дитині принципи і моделі поведінки, які з вашої точки зору неприйнятні, з бабусею можна спробувати поговорити. Без суперечок: “Наші діти цукерками не харчуються. Ми можемо з тобою домовитись, що ти їх цукерками не годуєш?” А краще за все обговорювати не що не треба, а що вам потрібно, що хочеться, що бабуся могла б дати вашим дітям. У наших бабусь є дуже багато сильних сторін як вихователів, і краще зробити акцент саме на це. Якщо, наприклад, ваша бабуся реально сильний педагог, попросіть її позайматися з дитиною поглиблено предметом. Якщо захоплюється театром, попросіть її взяти онука з собою на кілька вистав. Коли бабуся захопиться «завданням», у неї буде менше часу на «виховання».

А ще наших дідусів і бабусь потрібно любити, і вашу увагу, любов і повагу до них є тим зразком, який засвоюють діти. Ви хочете, щоб ваші діти були люблячими? Піклуйтеся про своїх батьків, і нехай ваші діти вам допомагають. Ви хочете, щоб ваші діти поважали старших? Слухайтеся самі своїх батьків, коли приїжджаєте до них в гості, і діти засвоять ваш приклад. А якщо ви дуже пристойна людина, наших бабусь і дідусів можна любити ще й тому, що вас, таких чудових, народили і виховали все-таки вони. Спасибі!

джерело

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама