10 ознак справжнього чоловіка

Якщо коротко, справжній чоловік – це реалізований чоловік.

Реалізація має на увазі, що у нього є: а) Справа (з великої літери), яка у нього добре виходить і яка йому подобається; б) люди (сім’я, жінка, діти), яких він любить і за яких відповідає.

При цьому і робота, і сім’я – йому в радість. Втім, навіть якщо він реалізований в чомусь одному, він все одно успішний. Особливо якщо реалізується виключно з внутрішньої потреби, а не для того, щоб комусь щось довести.

Чоловік може бути одруженим чи неодруженим. Може бути безробітним, але чудовим чоловіком і батьком. Може бути бездітним, але високим професіоналом. Ще застереження: головне – не те, скільки заробляє чоловік, а чи може він прогодувати себе (якщо він один) і дружину з дітьми (якщо людина сімейна). Може? Тоді немає питань.

Важливо, щоб у його житті була любов, щоб він приймав себе як чоловіка і життя йому подобалося. Загалом, успішний мен – той, хто сам відчуває себе успішним.

Після публікацій «10 правил самоствердженої жінки» та статті «Дівчата, ви самі псуєте чоловіків!» жінки повстали і зажадали від мене хоч яких-небудь правил чоловіка, який самоствердився.

Якщо комусь здалося, що я із солідарності схильний обходити увагою чоловічі недоліки, то це не так. Колонка про успішну жінку була задумана сайтом Cosmopolitan, а він націлений на жіночу аудиторію. Про те, що їй буде цікаво посперечатися про ознаки чоловічої спроможності, ми чомусь не подумали.

Прохання до мам хлопчиків – послабити вуздечку і дати своїм синам можливість навчитися бути самостійними

Отже, перейдемо до розгляду ознак справжнього чоловіка – по пунктах, які співвідносяться з тими, що опублікував Cosmopolitan. Щоб було справедливо.

реклама

1. Він розраховує тільки на себе.

Цікаво, що, незважаючи на всі зміни в суспільній свідомості, традиційне уявлення про те, яким повинен бути справжній чоловік, майже не змінюється. Життєвий, суспільно-резонансний успіх для чоловіків, як і раніше важливіше, ніж для жінок. Я, наприклад, готовий прийняти жінку, яка живе за рахунок тата або чоловіка, але хлопець прямо зі школи повинен розраховувати тільки на себе. Заради себе. У зв’язку з цим, прохання до мам хлопчиків – послабити вуздечку і дати своїм синам можливість навчитися бути самостійними.

2. Він самодостатній.

Тобто, не чіпляється ні за маму, ні жінок, ні за друзів, і в принципі не розглядає інших людей як спосіб вирішення своїх проблем.

3. Він незалежний.

Мільйони чоловіків безпосередньо залежать і від своєї мами, і від сигарет одночасно, а найчастіше – ще й від горілки та наркотиків. І знову привіт батькам: схильність до залежностей (а заодно і до прокрастинації – та сама не прибита поличка) формується в дитинстві, в основному через відсутність підтримки в сім’ї. І особливо в поєднанні з недовірою і тотальним контролем.

4. Він не просить про допомогу.

Природно, чоловік може просити про допомогу в крайніх випадках, але не може жити, весь час розраховуючи на чиюсь допомогу.

5. Він не йде на компроміси.

У тому сенсі, що він не терпіла. Він не прогинається, не підлаштовується під людей і ситуації, не підтримує відносини «заради перспективи», не ходить на роботу, яка йому ненависна, не живе з жінкою, яку не любить, не метається між дружиною і матір’ю і не дозволяє жодній з них маніпулювати собою.

6. Він не порівнює.

Чоловік і радий би не порівнювати, але на біологічному рівні влаштований так, що порівнює завжди і скрізь. Однак успішний, впевнений у собі чоловік в змозі контролювати цей процес і знає, що набагато продуктивніше порівнювати себе з самим же собою, але учорашнім. Запитувати себе: «Що я роблю краще, швидше, вище, сильніше, ніж вчора і рік тому?» Це дає реальну мотивацію для росту і привід похвалити себе.

7. Він приймає себе таким, яким він є.

Відомо, що в нашому суспільстві прийнято з повагою ставитися до тих, хто завжди не задоволений собою і кому будь-який результат здається незадовільним. А задоволені, так звані люди, що «спочивають на лаврах», – ніби ледачі невдахи. В цілому таке ставлення має право на життя, але наполягаю, що добре ставитися до своєї зовнішності, фігури, розмірів – це по-чоловічому. Це називається прийняття, і воно набагато краще постійного бурчання на тему: «Може, мені підкачатися?», «Мене можна назвати високим? Або я все ж таки середнього зросту?»

Чим менше чоловік любить і приймає себе, тим менше він здатний любити інших. Існує ще такий взаємозв’язок: чим менше чоловік упевнений в собі, тим у нього більше претензій до своєї жінки.

8. Він не бігає за жінками.

Боюся накликати на себе жіночий гнів, але впевнений, що самостверджений сильний чоловік не повинен, принижуючись, бігати за жінкою, яка його відкидає. Це руйнує його особистість. До любові все це має дуже опосередковане відношення. Не піддається жінка на залицяння – не треба її діставати, знайдіть іншу.

9. Він уникнув кризи середнього віку або пережив її з найменшими втратами.

10. Він твердо знає, що жінка – така ж людина, тільки краща.

Втомлений мачо та його ознаки

Тепер трохи про античоловічу поведінку, кшталт тієї, яка в деяких сім’ях подається як модель справжнього чоловіка. Це такий вічно стомлений мачо, який, не встигнувши переступити поріг будинку, плюхається на диван і вмикає телевізор. І не тому, що втомився, а тому що, знаходячись в полі зору домашніх, він – в образі чоловіка і годувальника. Поза така – «все на мені», «я вас породив», «я вас годую» і «я хочу поваги, зрештою». І ось він такий лежить, клацає пультом, прибігли діти і дружина, накрили на стіл і тут же втекли, бо тато втомився, татові треба відпочити і взагалі сьогодні футбол, улюблена команда грає. «Так, і пива принесіть!»

Такі чоловіки не цікавляться нічим, крім окремих видів спорту та окремих марок автомобілів. В театри і музеї вони не ходять, пояснюючи це дивно: «Я ж працюю!» Але, як говорить статистика, 70% відвідувачів культурних заходів – це жінки, які теж працюють. Просто визнаємо, що вони вміють поєднувати роботу і широту інтересів, а чоловіки це роблять з важкістю. Але якщо все ж таки роблять, то нехай пам’ятають, що необхідність в культурних враженнях, потяг до нового, вміння відчувати і розбиратися в музиці, живописі, та хоч у чому-небудь, крім гаджетів, – теж ознака чоловічої спроможності.

«Включають» мачо ті, в кого більше немає способів самоствердитися, отримати хоча б зовнішні прояви поваги на свою адресу, «відчути себе мужиком, зрештою». Зазвичай втомлений мачо – це ще і недооцінений геній. У віці від 10 до 39 років він безперервно подавав надії, а потім перестав що-небудь подавати. Він упевнений, що з вини інтриганів, тупого начальника, стерви-дружини або всіх відразу з його блискучої кар’єри нічого не вийшло і тепер всі навколо винні в його невдачах.

Той, хто чогось добився і самостверджується в інших місцях, вдома поводиться мирно і радий віддати близьким свій час та емоції. Його успіх і радість у тому, щоб обійняти дружину, встигнути почитати дітям казку на ніч, сказати їм, що він їх любить. Як не дивно, це вміють тільки найсильніші.

Тут треба визнати, що успішних і сильних чоловіків в нашій країні як раз меншість. І тепер їх точно менше, ніж сильних і успішних жінок. І це якесь замкнуте коло, тому що слабкі закомплексовані батьки не можуть виховати успішних психічно здорових синів.

Суворий батько і його наслідки

Саме слабкі, недореалізовані, одержимі комплексами батьки поводяться з синами жорстко. Вимагають, щоб ті билися, займалися «бойовими» видами спорту – боксом, боротьбою, футболом або хокеєм. І добре якщо хлопчик готовий до цього і пристосований, якщо рветься в бій. А якщо ні? Тоді він піддається образам («слабак»), жорстоким глузуванням («Може, тобі рожеві колготки купити?») і гірким констатаціям кшталт «Я думав, у мене мужик росте» і «Мені за тебе соромно, ти не чоловік».

Незрозуміло на що розраховують такі круті батьки? На те, що після їх слів у дитини негайно виростуть сталеві яйця і він стане Іллею Муромцем?

Втім, такими бувають і мами. Особливо, коли виховують хлопчиків самі. У них є ілюзія, що батька можна замінити власною суворістю, емоційною «сухістю», жорсткістю.

Заявляю з усією відповідальністю: ви не зможете виростити справжнього чоловіка, якщо будете «пресувати», принижувати, тим більше – шмагати сина. Зате у вас виросте жорстокий невротик з агресією і величезною образою на життя, які він буде зганяти на всіх підряд: на жінках, однокласниках, однокурсниках, співробітниках, попутниках у поїзді і, власне, на вас.

Його основною емоцією буде спрага сатисфакції за свої дитячі приниження і страждання. Він буде ненавидіти себе і «баб», а також боятися мужиків.

До речі, те, що у нас називається тілесним покаранням, у всьому світі визначається як «фізичне насильство» (юридичний термін) і карається з усією суворістю кримінального законодавства. У багатьох країнах що можна, а що не можна по відношенню до власних дітей, теж регулюється на рівні закону. І я вважаю це правильним.

У нас же на тлі загальної агресивності суспільство ще й наполегливо нав’язує дітям своє уявлення про те, хто такий «справжній чоловік». Хлопчикам говорять одне і те ж: «Не будь дівчиськом», «Не поводься як баба», «Поступися, ти ж хлопчик», «Це не чоловіча поведінка» і найбільш суперечлива з установок – «чоловіки не плачуть».

Маючи можливість неодноразово спостерігати наслідки такого підходу, можу сказати, що на психіці дитини він позначається найнегативнішим чином. Хлопчику кажуть, що чоловіки не плачуть, а плакати йому хочеться. Він почувається слабким і беззахисним, важкі емоції накопичуються, не знаходячи виходу. Батьки, які виражають активне несхвалення сльозами дитини – вже не друзі його, а ті люди, яким не можна показувати свої справжні почуття, своє обличчя. І хлопчик назавжди засвоює, що, якщо він проявить слабкість, його не зрозуміють і не підтримають. І привіт букет комплексів на чолі з комплексом неповноцінності.

Дитина повинна мати право і можливість виплеснути свої емоції, пережити страждання і вже після цього прийняти ситуацію і розбиратися з нею. До речі, дорослі, сильні чоловіки цілком можуть пустити сльозу, якщо їх щось зворушило. І це не робить їх бабами.

Тільки любов і її наслідки

Усі жінки мріють про сильного, доброго, розуміючого чоловіка. Розповідаю, як такі виходять.

Успішний чоловік формується ще до зачаття. Його батьки люблять один одного, раді і чекають його появи. Далі – більше.

Якщо хлопчика вдома підтримують, до нього ставляться тепло і з розумінням, то з нього виросте чоловік, який вміє підтримати і зрозуміти жінку.

Якщо хлопчика приймають таким, який він є, незалежно від його фізичних і розумових здібностей, – не тиснуть, не вантажать очікуваннями і вимогами – з нього виросте чоловік, який любить жінку, безумовно, і дай Бог – одну на все життя.

Якщо хлопчика поважають, з ним домовляються, рахуються з його вибором і бажаннями, з нього виростає впевнений дорослий чоловік з високою самооцінкою, прийняттям себе і самим мінімумом милих комплексів.

Якщо ж батьки були у важких конфліктних відносинах, не приділяли хлопчикові уваги, постійно кричали, звинувачуючи один одного у всіх гріхах, у своїх відносинах він буде поводитись так само. (Якщо дитинство було зовсім важким – його били, залишали цілодобово у сусідів або навіть віддали в дитбудинок – то виростаючи, він взагалі не хоче ні сім’ї, ні дітей).

Якщо батьки поводяться відповідально по відношенню до хлопчика – він буде поводитись так само по відношенню до жінки і т. д. Діти взагалі розвиваються тільки за аналогією, не дотримуючись правил, які ви декларуєте, а переймаючи ваш образ поведінки.

Тому, дорогі тата хлопчиків, пам’ятайте, що навіть якщо ви не живете з мамою свого сина, ви є для нього головним прикладом. І коли ви спілкуєтеся з мамою свого сина, будь ласка, не зливайте на неї старі образи, не проявляйте неповаги, а тим більше агресію. Таким чином ви практично не залишаєте синові шансу на щасливі гармонійні стосунки із протилежною статтю.

І тому ж, любі мами хлопчиків, будьте уважні до своїх синів, не бійтеся проявляти любов та демонструвати інші позитивні емоції. Проводьте з ним час, говоріть з ним, не ображайте недовірою і холодністю. Скільки разів я чув від дорослих чоловіків: «Якщо жінка мені подобається, я не можу з нею навіть заговорити». А чому? Тому що в дитинстві він вже підходив до своєї улюбленої жінки – до мами, і вона його послала. Найімовірніше, навіть неодноразово.

Ну й останнє.

Дорогі чоловіки, якими б ви не були на даний момент, ви завжди можете стати кращими, добрішими, благополучнішими. І зробите велику послугу своїй сім’ї, і особливо дітям, якщо подружитесь з головою, розберетеся зі своїми комплексами, дитячими психотравмами і психозами.

Тільки так ви зможете виростити із сина чоловіка – здорового, щасливого, справжнього.

джерело

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама