Три фатальні помилки батьків у вихованні дитини

Є три фатальні помилки батьків у вихованні дитини, що призводять до розвитку у малюка махрового егоїзму.

Егоїзм виховується самопожертвою батьків 

Найчастіше в цій ситуації опиняються сім’ї, які довго не мали дітей. Або які завзято працювали над народженням хлопчика (або дівчинки), вже маючи кількох дітей іншої статі. Часті хвороби малюка, ставлення до дитини як до молодшенької і тому – «особливої» також створюють «ситуацію ризику».

Психолог стверджує, що кожна властолюбна дитина в перші два-три роки свого життя займає привілейоване становище в сім’ї та поступово звикає до того, що увага з боку батьків, бабусь і дідусів, братів і сестер – норма.

Егоїзм зростає з батьківського почуття вини

Здебільшого ця ситуація можлива для неповних сімей і виростає з невміння мами пережити відсутність коханого чоловіка.

Крім почуття власної неповноцінності, жінку нерідко охоплює почуття вини перед дитиною: «Не змогла зберегти сім’ю, не втримала батька дітям, позбавила їх нормального, з матеріального погляду, дитинства».

Така мама нерідко компенсує відсутність батька розмаїттям іграшок (часто на шкоду власним потребам), потаканням будь-яким капризам. Дитина поступово звикає до цього, запити зростають. Підсумок сумний.

реклама

  Дитячий егоїзм виникає через розбіжності між батьками

Хоч якими були б причини розбіжностей між батьками (різні погляди на виховання дитини, складнощі у власних стосунки тощо) – для дитини така атмосфера дуже шкідлива!

Якщо позиції батьків суперечать одна одній, дитина втрачає почуття захищеності, перестає відрізняти «погано» від «добре».

А підростаючи навчається маніпулювати батьками: те, що заборонене у тата, дозволене в мами. І навпаки.

Нерідко дитина свідомо починає зіштовхувати батьків, добиваючись свого.

Егоїзм шкодить насамперед дитині 

Егоїзм як особливість характеру й особистості приносить дітям лише шкоду. На думку Ірині Прекоп, така поведінка батьків кладе на плечі дітей нелегку ношу:

– дитина не відчуває твердого ґрунту під ногами, в неї нерідко розвивається почуття підвищеної тривожності, різні страхи. Вседозволеність, потакання капризам дають дитині величезну владу, з якою він не в змозі впоратися;

– маленькі егоїсти позбавлені радості дарування, почуття корисності та потрібності комусь, бо звикли лише вимагати й одержувати. А це означає, що вони позбавлені й щастя;

– егоїзм «нагороджує» дитину самотністю: малюк часто наражається на роздратування дорослих, з ним не люблять гратися інші діти;

– егоїстичні малюки важко навчаються –  їм бракує посидючості й терпіння;

– егоїзм посилює небезпеку виникнення травм і каліцтв, адже егоїстичні діти не схильні прислухатися до думки інших і часто просто не чують голосів дорослих, які попереджають про небезпеку.

Тому батьки, навіть безмежно люблячи свою дитину, повинні дуже уважно стежити насамперед за своєю поведінкою. І, помітивши перші загрозливі ознаки розвитку в малюка егоїзму, вчасно вжити заходів.

джерело

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама