Чоловік мене ненавидить, ображає і відверто шкодує, що одружився

Мені 26 років. Йому 30. Разом 7 років з них 3 роки одружені. У нас є дитина 2,6 року. Живемо 4 роки разом в його квартирі.

Картинки по запросу фото Чоловік мене ненавидить

До народження сина жили мирно, іноді лаялися, але швидко мирилися (в цей або на наступний день). Коли завaгітніла, сказала, що треба йти до шлюбу, тому що я проти безшлюбних дітей.

Батьки підтримали мене і його і мої. А йому довелося погодитися. Під час вaгітності почали лаятись дуже часто, мовчати тижнями, став мене обзивати, штовхати, трясти, і говорив, що це не удари, і не вважається, що він мене б’є. Так було один раз в живіт, але до сих пір заперечує це. Каже, що я сама на ногу налетіла.

Нарoдився синок, почалися щодня скандали ні з чого, з порожнього місця. Виганяв мене щомісяця, на кілька тижнів до моїх батьків. Коли дитині виповнився рік, виганяти перестав. Тільки на словах. І якщо ви скажете втома чоловіка, то ні. Він не чув криків від малюка. Постійно працював і вдень, і вночі, спав на роботі, і допомоги від нього не було потрібно, все сама.

Зараз дитині 2,6 місяців і чоловік настільки ненавидить мене, що готовий кричати про це. Справа в тому, що його батьки дають гроші на внука або дорогі подарунки онукові, купують продукти, коли приїжджають в гості, раніше ще давали гроші просто чоловікові, на бензин, наприклад. Це його батько дав квартиру, зробила ремонт, машину нам дав.

А мої батьки тільки купують ласощі, іграшки онукові (гроші не дають або дуже рідко, по тисячі або дві, рідко можуть дати п’ять), і мені вони не купували ні машини, ні квартири. А чоловіка гризе те, що все його батьки дають, а я така злиденна. Хоча у мене тільки мама (яка зараз сильно хворіє, і всі гроші на таблетки витрачає), вітчим, і їх спільна дитина, він у другому класі і на нього теж потрібно багато грошей.

І ще у мене старенька бабуся, вона завжди дає картоплю, помідори – все з городу. Чоловік обзиває мою маму за те, що вона народила мене в 17 років, що у мене немає батька, що її чоловік лoх, і що їх син з великими зубами. Ніхто не знає, що каже мій чоловік, і який він. Постійно говорить синові про мене погані речі, яка я тyпа, стрaшна і як він чекає моменту позбутися мене, що його насильно одружили.

Я б рада від нього піти і жити спокійно, але мені нiкуди. Я ще в декреті і співвідношення ціни і якості немає. Мама з сином і чоловіком живуть у приватному будинку, який ще не добудували і там всього одна кімната, а з бабусею, де я жила раніше, жити не зможу, хоча за документами це мій приватний будинок. Будинок дуже старий, там холодно і потребує капітального ремонту, а таких грошей немає.

реклама

І ще там живе бабусин син інвалід і алкoголік, бо у нього теж немає житла. Ну як я можу туди піти з дитиною після хорошої квартири чоловіка. Та й ще батьки мої живуть у передмісті, а ми в місті, де сад, лікарня, а машини у мене немає, щоб туди їздити. І на роботу я з селища не встигаю, тому що немає ранніх автобусів і електричок. Та й грошей немає навіть тисячі, про яку машину може бути мова.

І чоловік знає і розуміє, що з дитиною мені нікуди піти, тому зараз вже не виганяє, а просто обзиває, принижує кожен день і чекає, коли я зникну. При цьому сина він дуже любить. А перестав виганяти ще тому, що коли виганяв мене раніше, син там простужувався і сильно хворів, підлоги холодні, грубка погано топить. Ось я і не знаю, що мені робити і як жити.

Є спец. програми по отриманню житла, але це все маячня, я по них не проходжу, так як бабуся свій будинок на мене оформила. Я б рада жити мирно з чоловіком, та він не хоче. А здoхнути, як він хоче, я не можу, люблю сина дуже і не зможу його залишити.

джерело

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама